Другу міжрядну культивацію проводять через 6—8 днів після першої обробки і на 2—3 см глибше, тобто на глибину 5—8 див. Одночасно на 2—3 см розширюють захисну смугу в рядках.

Глибина спушення міжрядь залежить від стану грунту і метеорологічних умов. Сухий грунт слід спушувати на дрібну глибину, аби зберегти вологу, а вологу доцільно спушувати декілька глибше.

Дуже глибоке спушення міжрядь (до 15— 18 см) малоефективне, оскільки частково обрізується коренева система, особливо при глибокій обробці в другій половині вегетаційного періоду. Спушення міжрядь повторюють через кожних 10—15 днів до зімкнення листя в рядках.

Густина стояння рослин залежить від особливостей грунтово-кліматичних зон і оброблюваних культур. У районах недостатнього зволоження Нечорноземної зони досвід науково-дослідних установ показує, що для буряка найбільш доцільна густина в межах 45—50 тис. рослин на 1 га. У районах з кращим зволоженням густина стояння рослин кормового буряка в межах від 50 до 100 тис. на 1 га сприяє підвищенню урожаю. За даними Віка, на дерново-підзолистому тяжелосуглинистой грунті при внесенні середньої норми добрив (NyoPeoKgo) найвищий урожай кормового буряка забезпечують посіви з густиною стояння рослин 60—80 тис. на 1 га, а при внесенні високої норми (N150P120K120)—80—100 тис. на 1 га. Густина стояння рослин кормової брукви, турнепсу, моркви і інших коренеплодів залежить від зони обробітку.

Спосіб догляду за посівами залежить від густини стояння рослин, наявність робочої сили в господарстві і від

забезпеченості машинами. Проріджування сходу кормових коренеплодів — дуже трудомісткий процес, який вимагає 200 чіл.-ч/га і більш. Скоротити витрати ручної праці на проріджування коренеплодів можна, висіваючи понижені норми насіння пунктирним способом. Якщо висіваються малі норми насіння, не вимагається ручного формування насаджень кормових коренеплодів. При цьому урожай по кількості і якості мало відрізняється від отриманого із застосуванням ручної праці на формування насаджень.