Кращі результати дає внесення винищити під попередник коренеплодів. Якщо це своєчасно не зроблено, тоді вапняний матеріал слід вносити перед лущенням стерні або ж після лущення.

Норма вапняних матеріалів залежить від міри кислотності і механічного складу грунту. Вона визначається на підставі даних хімічних аналізів грунту, що проводяться агрохімічними лабораторіями і відбитих на картограмах кислотності полів.

Середні норми карбонату кальцію, що рекомендуються, за даними Латв. НІЇЗіЕСХа, представлені в таблиці. 117.

Для вапнування грунтів використовують мелений вапняк (доломітова мука), мергель, мів і деякі от-

ходи промисловості, що містять вапно (сланцева зола, цементний пил і ряд інших матеріалів). Вапнування грунтів проводиться силами об'єднань Сель-хозхимія відповідними машинами, в основному цементовозами.

На слабокислих грунтах позитивні результати дає локальне внесення малих доз (0,3—0,4 т/га) вапняних матеріалів під час посіву коренеплодів комбінованими сівалками. Невеликі дози (0,4— 0,6 т/га) винищити також можна висівати і закладати в грунт в суміші з органічними добривами.

Коренеплоди беруть з грунту багато живильних речовин, більше, ніж останні кормові культури. Потреба в елементах живлення і різних видів кормових коренеплодів неоднакова (таблиця. 118).

Величина урожаю і винесення живильних речовин залежать від ряду умов: вміст живильних речовин в доступній для рослин формі в грунті, метеорологічних умов, рівня агротехніки і інших чинників.

Radio 4 - open country.