В даний час на кормові цілі широко використовується лише близько 25 видів рослин. Деякі з них (жито, соняшник, горох і ін.)» хоча вирощуються для здобуття зеленої маси, проте не є лише кормовими культурами.

Не дивлячись на порівняно велике видове багатство флори, в Нечорноземній зоні і особливо в північних її районах дуже мало холодостійких з коротким вегетаційним періодом кормових культур. Оброблювані там рослини частенько не дають насіння, і для посіву тут використовують привізний насінний матеріал. Обмежений набір культур обумовлює нестійкість кормовиробництва і утрудняє забезпечення худоби повноцінним збалансованим по живильних речовинах кормом.

Перспективні кормові культури, як однорічні, так і багатолітні, відрізняються високою біологічною продуктивністю. Вони чуйні на внесення добрив і інші агротехнічні прийоми.

У зволожених районах Нечорноземної зони найвищий урожай забезпечують борщевик Сосновського, горець Вейріха, сільфія, топинсолнечник, редька масляниста, мальва, рапс, суріпиця. Для посушливих умов перспективнішими є буркун білий, горець забайкальський, катран і ін. За даними П. П. Вавілова і А. А. Кондратьева, врожайність борщевика Сосновського за 2 укоси досягає 264,4 т/га, топинсолнечни-ка— 100 т/га зеленої маси і 15—30 т/га бульб і так далі

Серед нових перспективних кормових культур в основному переважають багатолітні види і лише декілька коштовних однорічних рослин.

Висока продуктивність перспективних кормових культур добре поєднується з повноцінністю зеленої маси. Неправильно вважати високобілковими лише бобові культури; окрім них, багато протеїну містять деякі перспективні рослини з сімейств айстрові і капустяні (редька масляниста, сільфія прон-зеннолистная, борщевик Сосновського, горець Вейріха і ін.). Заготівка силосу і трав'яної муки з цих культур сприятиме вирішенню проблеми кормового білка в тваринництві.

телефонно-адресном справочнике Желтые страницы