У Прибалтиці в травні і червні рослини середньостиглих і пізньостиглих сортів картоплі споживають близько 25 % від загальної кількості живильних речовин, в липні — 50 % і в серпні — початку вересня — останні 25%.

На утворення 1 т бульб з відповідною кількістю бадилля картопля бере з грунту 3,5—6,5 кг N, 1,6—2,2 кг Р205, 7—11 кг К20, 0,9—2,3 кг САО і 0,8— MKrMgO.

За даними науково-дослідних установ, в оптимальних умовах вирощування від кожного кілограма живильної речовини, внесеної з добривами, приріст урожаю складає: від N—70 кг, від Р — 40 кг, від До — 30 кг бульб.

Розрахунки показують, що для здобуття 20—25 т/га картоплі необхідно внести 50—60 т органічного добрива і 80—100 кг/га N, 80—120 кг/га Р, 120— 160 кг/га К-

96. Вплив добрив на врожайність картоплі на різних по родючості грунтах, т/га

За даними В. Я. Мікельсона (1976), для здобуття високих і стійких урожаїв картоплі необхідно

систематично вносити органічні і мінеральні добрива. Щорічне вживання оптимальних норм фосфорних і калійних добрив підвищувало врожайність бульб картоплі в 5 різних сівозмінах в середньому на 9,7 т/га. Регулярне внесення органічних добрив збільшує врожайність бульб на 13,7 т/га, а спільне вживання органічних і мінеральних добрив — на 19,4 т/га, або в 2,1 разу.

В. Кузьміним (1978) узагальнені дані дослідів по добриву картоплі, отримані в Латвії за 10 років (таблиця. 96).

З отриманих результатів можна зробити вивід, що урожай бульб збільшується з підвищенням міри окультуренности грунту на 77—141 %, від внесення гною — на 25—29 % і від спільного внесення гною і мінеральних добрив — на 66—182 % ■